• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Для вас, батьки

/Files/images/23559753_1464131710321875_5799312130496015463_n.jpg

Перший раз - у перший клас!

Вступ дитини до школи - довгоочікуваний, хвилюючий і досить відповідальний момент в житті дитини. Адже, вчорашній дошкільник набуває новий соціальний статус - статус школяра. Останнє "вільне" літо дошкільників особливо тривожне і для батьків. Тож деякі з них прагнуть виконати за це літо всю програму першого класу. І бувають дуже розчаровані, коли на попередній співбесіді чують, що їхня дитина не підготовлена до школи.
Психологи виділяють три аспекти шкільної зрілості (або психологічної готовності до школи): інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років - це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток дрібних рухів руки і їх координації.
Емоційна зрілість - це ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість - це потреба у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя.

/Files/images/86407770.png

Тест для батьків "Чи готова дитина до школи?"

1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?
2. Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
3. Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
4. Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
5. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?
6. Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?
7. Чи вміє вона відмінювати іменники за числами?
8. Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
9. Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?
10. Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
11. Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?
12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
13. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
14. Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?
15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
17. Чи любить ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?
18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:
15-18 - дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;
10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні", підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше - почитайте спеціальну літературу, намагайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.
Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

Правила для батьків:

Заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними.
Їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин.
Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена.
Намагайтеся, щоб заняття мали регулярний характер - "мозковий штурм" під час підготовки до школи не ефективний.
Якщо ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо вам не зосереджуватися на вироблені конкретних навичок.
Значну роль у досягненні успіхів у навчальній діяльності і адаптації дитини відіграє мотивація (система природних, соціальних і особистісних чинників, що спонукають дітей відвідувати школу, виконувати вимоги вчителів, включатися у процес навчання, робити зусилля, необхідні для подолання труднощів, реалізовувати в процесі навчання власні схильності, розвивати здібності, брати участь у навчальному спілкуванні тощо). Чи хоче ваша дитина до школи? Наступний тест допоможе з'ясувати відповідь на це питання.

Тест для дошкільників "Чи хочу я до школи?"

1. Коли я піду до школи, у мене з'явиться багато нових друзів.
2. Мені цікаво, які в нас будуть уроки.
3. Думаю, що запрошуватиму на свій день народження весь клас.
4. Мені б хотілося, щоб урок тривав довше, ніж перерва.
5. Цікаво, що у школі пропонують на сніданок?
6. Коли я піду до школи, то буду добре навчатися.
7. Найкраще у шкільному житті - це канікули.
8. Мені здається, у школі більше цікавого, ніж у дитячому садку.
9. Мені хочеться до школи, тому що багато дітей із мого будинку (моєї вулиці) уже навчаються.
10. Якби мені дозволили, я б пішов (ла) учитися вже торік.
11. Якби хто-небудь став за тебе говорити, чи погодився (лася) б ти із цими словами?

/Files/images/61675942.jpg

Пам'ятка батькам першокласників

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте їй місце в сім'ї.
2. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.
3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.
4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
5. Відвідуйте з дитиною театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
6. Віддайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому, дорогому одягу.
7. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день.
8. Зверніть увагу на те, що діти дещо знають про секс. Не дайте цій темі домінувати.
9. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.
10. Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правами й обов'язками.

/Files/images/30851644.jpg

Меморандум (те, що треба пам'ятати від вашої дитини)

1. Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинна одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
2. Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знайти своє місце.
3. Не застосовуйте силу у стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення. Я з розумінням сприйму те, що ви керуватимете мною.
4. Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотримати. Це підірве мою довіру до вас.
5. Не робіть за мене те, що я можу зробити сама. Інакше я почуватиму себе немовлям, я продовжуватиму вимагати, щоб ви мене обслуговували.
6. Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви говоритимете зі мною наодинці.
7. Не намагайтесь обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Чомусь у цей момент я погано чую і ще гірше ставлюся до можливості порозуміння. Давайте обговоримо цю поведінку трішки пізніше.
8. Не прискіпуйтесь і не бурчіть. Бо інакше мені доведеться прикинутися глухою, щоб якось захиститися.
9. Не уникайте моїх прямих і чесних запитань. Інакше ви побачите, що я припинила питати і шукаю цікаву для мене інформацію в іншому місці.
10. Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною - нижче вашої гідності.
11. Не дозволяйте моїм страхам збуджувати у вас тривогу, бо інакше я дійсно злякаюсь. Продемонструйте мені мужність.
12. Не забувайте, що мені необхідні розуміння і підтримка, але немає необхідності говорити вам про це, чи не так?
13. Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

/Files/images/s44087107.jpg

Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.

Пам'ятка батькам п'ятикласника

У ваших дітей проблемно-переломний період, тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.

У 5-му класі розширився обсяг основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.

Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, географії тощо.

Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай удома виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.

Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.

Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.

Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.

Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

Умійте ставити себе на місце дитини.

Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.

Рекомендації батькам п’ятикласників

Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.

Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць.

Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають.

Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.

Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.

Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

За будь–якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом першого півріччя. Спокій домашнього життя дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.

/Files/images/tiger-1343980566.gif


Дані матеріали допоможуть батькам першокласника!

Кiлькiсть переглядiв: 1676

Коментарi